| Війська | Сили територіальної оборони 108 Окрема Кодацька бригада, в/ч А7036 |
| Звання | Солдат |
| Посада | Водій автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення |
| Географія фронтових доріг | Куп’янськ, Торецьк, Часів Яр |
| Місце загибелі | Поблизу н.п. Слободи Пологівського району Запорізької області |
Іван Вовчок
Про героя
Народився Герой 23 квітня 1972 року в с. Нижній Бистрий Закарпатської області. Закінчив школу в місті Хусті, а потім навчався в професійно-технічному училищі № 17 смт. Воловець.
Проте 20 років тому Іван Миколайович переїхав із Закарпаття до Богуславщини, адже зустрів свій другий шанс на щасливе сімейне життя, свою другу половинку — Світлану Миколаївну Швидун із Киданівки, котра самотужки виховувала доньку Тетяну. Та й чоловік приїхав до нашого краю не один, а з донькою Валерією.
Батьки ніколи не розділяли свою любов і турботу, робили все, аби дівчатка зростали в новоствореній родині, як дві рідні сестрички.
Іван Миколайович був працьовитою та хазяйновитою людиною. Довгий час працював у Киданівці трактористом, трудився на фермерському господарстві в селі Сидорівці Черкаської області, а останнім часом був охоронником на території кар’єру.
Врятував не одне життя побратимам, яких вивозив із поля бою під обстрілами. Бувало, дружина під час телефонних розмов чула стривожений голос чоловіка, який на всі запитання коротко відповідав: «Я не довіз хлопців, я сьогодні їх не врятував…»
На жаль, ворог «обірвав» життя і самого Героя.
Джерело: Богуславська міська рада.
Мрії
Мріяв бавитися з онуками Софією, Назаром та Данилом, якого навіть не бачив.
Народився Герой 23 квітня 1972 року в с. Нижній Бистрий Закарпатської області. Закінчив школу в місті Хусті, а потім навчався в професійно-технічному училищі № 17 смт. Воловець.
Проте 20 років тому Іван Миколайович переїхав із Закарпаття до Богуславщини, адже зустрів свій другий шанс на щасливе сімейне життя, свою другу половинку — Світлану Миколаївну Швидун із Киданівки, котра самотужки виховувала доньку Тетяну. Та й чоловік приїхав до нашого краю не один, а з донькою Валерією.
Батьки ніколи не розділяли свою любов і турботу, робили все, аби дівчатка зростали в новоствореній родині, як дві рідні сестрички.
Іван Миколайович був працьовитою та хазяйновитою людиною. Довгий час працював у Киданівці трактористом, трудився на фермерському господарстві в селі Сидорівці Черкаської області, а останнім часом був охоронником на території кар’єру.
Врятував не одне життя побратимам, яких вивозив із поля бою під обстрілами. Бувало, дружина під час телефонних розмов чула стривожений голос чоловіка, який на всі запитання коротко відповідав: «Я не довіз хлопців, я сьогодні їх не врятував…»
На жаль, ворог «обірвав» життя і самого Героя.
Джерело: Богуславська міська рада.
Мрії
Мріяв бавитися з онуками Софією, Назаром та Данилом, якого навіть не бачив.
