Василь Павлюк

Про героя

Народився Василь в селі Синиці. Закінчив Дибинецьку середню школу та вступив до СПТУ № 17 міста Києва, де освоїв професію «слюсаря». Після навчання лишився в Києві, влаштувався на роботу до Київського м’ясокомбінату. Після повернення із армії, точніше — із війни, продовжив працювати за професією в різних організаціях та підприємствах Києва, де проживав зі своєю родиною.

Дружина воїна, Олена Миколаївна: «24 лютого 2022 року чоловік відвіз нас із доньками до своєї мами, Галини Миколаївни, в Синицю. Вона рік тому померла. Коли нас завіз в село, то повернувся до Києва, щоб стати на захист рідної землі. Його ж за станом здоров’я не брали на службу, але він влаштувався в ТрО Голосіївського району столиці й так розпочав свій бойовий шлях. Пройшов багато «гарячих» точок. Захищав Бахмут, звідки повернувся живим, отримавши статус учасника бойових дій...

Коли приїздив додому у відпустки, то завжди говорив: «Не люблю Київ, не люблю «ухилянтів», які у дні війни гуляють у кафе...»

Василь був надійним чоловіком, турботливим татом донькам Ірині та Марині. Не встиг натішитися онукою.

Джерело: Богуславська міська рада

Уподобання

Понад усе на світі чоловік любив своє рідне село.

Мрії

Мріяв повернутися із війни й переїхати до Синиці, а там хотів займатися пасікою й обробляти землю.