| Війська | Повітряні сили ЗСУ 208-ма зенітна ракетна Херсонська бригада (208 ЗРБр, в/ч А1836) 2-ий підрозділ |
| Звання | Старший солдат |
| Посада | Старший номер обслуги стартового взводу стартової батареї |
| Географія фронтових доріг | Миколаївщина, Херсонщина, Кринки, Донеччина |
| Місце загибелі | Поблизу н. п. Горіхове Донецької області |
| Нагороди |
Орден "За Мужність" ІІІ ступеня |
Анатолій, єдина довгоочікувана дитина, народився в Москаленках. Родина жила в Богуславі, Кіровограді, Києві. Мама сама виховувала сина. Анатолій постійно допомагав мамі Юлії і підтримував її. Закінчив у Києві 180 школу, далі─Міжрегіональний центр ювелірного мистецтва, отримав професію «гранувальник діамантів». Йому подобалося і гарно вдавалося виконувати роботу. В цей час (2009 р.) зустрів свою кохану Олю. У пошуках роботи повернувся в Богуслав. У 2013 році одружилися і оселилися в Богуславі. Виховували синів Дмитра і Андрія. Працював помічником технолога на заводі «Темп-3000». Вів активне громадське життя, був учасником громадської спільноти «Хорти». Цікавився екологією та переймався станом річки Рось.
Анатолій був надійним побратимом. Позивний обрав не випадково: народився в один день з отаманом Зеленим (1886 у с.Трипілля народився Данило Терпило).Завжди йшов першим і виходив останнім. Улітку 2024р. у Кринках допоміг українському військовому вийти з оточення, чим врятував йому життя. Човнами переправляли українських військових на лівий берег.
Загинув від скиду ворожого дрона FPV на оптиці.