| Війська | Сили територіальної оборони 114 бригада 135 батальйон |
| Звання | Сержант |
| Посада | Старший стрілець стрілецького відділення |
| Географія фронтових доріг | Донецький напрямок |
| Місце загибелі | Загинув поблизу н.п. Спірне |
| Нагороди |
Орден "За Мужність" ІІІ ступеня |
Анатолій Ткаченко
(Ткач)
59 років
20.11.1962 -
08.07.2022
З першого дня повномасштабного вторгнення добровільно пішов захищати Україну
Про героя
Народився Анатолій в с. Митаївка, закінчив 10 класів Побережківської школи, згодом отримав професію маляра-штукатура. Працював на консервному заводі, потім на будівництві, їздив до столиці на заробітки. Так склалося, що власної сімʼї Анатолій не мав, проживав із сестрою та її родиною. Мав дуже багато друзів, яких сильно любив і яким завжди приходив на допомогу. Був дуже працьовитою, доброю та щедрою людиною.
Уподобання
Дуже любив футбол, хоча сам не мав змоги грати, але завжди вболівав за збірну України.
Мрії
Мріяв повернутися до рідної домівки і жити в мирній Україні після Перемоги.
Народився Анатолій в с. Митаївка, закінчив 10 класів Побережківської школи, згодом отримав професію маляра-штукатура. Працював на консервному заводі, потім на будівництві, їздив до столиці на заробітки. Так склалося, що власної сімʼї Анатолій не мав, проживав із сестрою та її родиною. Мав дуже багато друзів, яких сильно любив і яким завжди приходив на допомогу. Був дуже працьовитою, доброю та щедрою людиною.
Уподобання
Дуже любив футбол, хоча сам не мав змоги грати, але завжди вболівав за збірну України.
Мрії
Мріяв повернутися до рідної домівки і жити в мирній Україні після Перемоги.
Дуже любив футбол, хоча сам не мав змоги грати, але завжди вболівав за збірну України.
Мрії
Мріяв повернутися до рідної домівки і жити в мирній Україні після Перемоги.
Мріяв повернутися до рідної домівки і жити в мирній Україні після Перемоги.
