| Війська | Сухопутні війська ЗСУ Військової частини А4748 1-ий Механізований батальйон |
| Звання | Солдат |
| Посада | Механік-водій 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти |
| Географія фронтових доріг | Луганщина |
| Місце загибелі | У районі н. п. Новоселівське Сватівського району Луганської області |
Народився в Татарстані. До України переїхав із мамою та вітчимом, який був родом із села Олексіївки колишнього Богуславського району. Тут багатодітна родина, в якій зростало 5 дітей, отримала будинок та облаштувала свій побут.
З юних років Андрій Володимирович, який у свій час здобув професію електрика, працював на сільській фермі, був комбайнером. Згодом родина переїхала до Богуслава. Герой влаштувався на роботу до цегельного заводу, деякий час працював на будівництві в столиці, а останні понад 15 років трудився електрослюсарем на місцевих кар’єрах. ТОВ «ВО Богуславський граніт».
Андрій був сміливим і відважним воїном. На черговому завданні екіпаж успішно забрав перших поранених із «гарячої» точки. Повертатися повторно було небезпечно, адже ворог прицільно «полював» на евакуаційний транспорт, проте це не зупинило Андрія Володимировича. Він лише сказав побратимам: «Я їх там не залишу», — й поїхав у саме «пекло», звідки вже не повернувся…
Два роки був у списках ьезмісти зниклих.
Під час чергового повернення в Україну останків загиблих захисників результати ДНК-експертизи, проведеної із сестрою, підтвердили — загинув.
Джерело: Богуславська міська рада