Війська | Сухопутні війська ЗСУ Військова частина А4267, 10 гірсько-штурмової бригади Едельвейс Мотопіхотний батальйон Рота вогневої підготовки, |
Звання | Солдат |
Посада | Кулеметник |
Географія фронтових доріг | Бахмут, Соледар |
Місце загибелі | Село Берестове Бахмутського району Донецької області |
Нагороди |
Орден "За Мужність" ІІІ ступеня |
Відзнаки | Орден «За мужність» ІІІ ступеня |
Богдан народився у Києві. Доля була важкою у малої дитини, доки не привела його в родину Артеменків, де став прийомним сином. Закінчив Саварську школу, вирішив вчитися у Богуславському центрі професійно-технічної освіти і здобув фах кухаря та оператора комп'ютерного набору. Після закінчення вступив до Київського національного університету культури і мистецтв. Плани на життя змінювалися: хотів бути кухарем, а вирішив будувати кар’єру військового. Самостійно прийняв рішення підписати контракт на службу. Військова справа Богдану подобалася і виконував справно бойові завдання.
Богдану пощастило зустріти кохану дівчину. 7 грудня закохані одружилися. Попереду на родину чекала не одна хороша звістка. Але спільне сімейне життя тривало менше 10 днів. На момент загибелі воїна дружина чекала дитину. У воїна народився син, якого ніколи в житті не візьме на руки татусь...
Загинув у результаті мінометного обстрілу позицій, отримав смертельні поранення не сумісні з життям.
Прийомні батьки кажуть, що будь-які гарні слова підходять до характеристики Богдана, головне ─людина слова, надійний. Рід продовжить син Богдан.