Ігор Гамарник

Про героя

Народився у Розкопанцях, був старшим сином у родині. Закінчив місцеву школу, вивчився на вчителя початкових класів у педучилищі. Працював учителем, а в с. Синиця був директором школи. Останнє місце роботи ─ магазин “АТБ”.

Створив родину і оселився в Розкопанцях, мав сина і доньку та 28 років подружнього життя.

У Ігоря був позивний “Дід”, як в найстаршого серед побратимів, але одного разу він врятував життя військовому, і той дав йому новий позивний: “Будеш тепер моїм Хрещеним”.

 

29 липня разом із побратимами вже поверталися із «нульової» позиції на перепочинок, але потрапили під ворожий артобстріл, під час якого Ігор отримав надскладні поранення. Відбулася евакуація до лікарні Дніпра, потім перевезли до Київської міської клінічної лікарні швидкої допомоги. Ігор не прийшов до свідомості й від важких поранень помер. Коли мама в госпіталі торкалася сина, з його очей покотилися сльози.

Зі слів мами Євгенії Іванівни, дружини Лілії, брата Віталія, сестри Віти, Ігор був добрим і щирим.

Уподобання

Риболовля ─ місце сили, відпочинку і насолоди. Адже дитинство пройшло на березі Росі.

Мрії

Прагнув жити і реалізовувати всі маленькі мрії.