| Війська | Сухопутні війська ЗСУ 153 Окрема механізована бригада , в/ч А4955 Мотопіхотний батальйон |
| Звання | Молодший сержант |
| Посада | Командира 3 міномету 3 мінометного взводу мінометної батареї |
| Географія фронтових доріг | Донеччина, Херсонщина та Запорізькіа область |
| Місце загибелі | У районі н. п. Запасне Запорізької області |
Народився в селі Дибинцях на Богуславщині. У Максима є ще двоє молодших братів Анатолій та Ярослав. У рідному селі закінчив школу, а згодом здобув професію «кухаря» в Богуславському ЦПТО. Проте за фахом не працював. Займався ремонтами квартир та приватних будинків українців по всій країні.
Він не просто сам захопився ремонтними роботами, а й навчив різних хитринок під час поклейки шпалер чи шпаклювання стін свою дружину Ірину, із якою у 2018 році став на весільний рушник. Разом у любові виховували сина Тимофія.
Дружина Ірина пригадує, як її коханий із позивним «Санта», носив на військову рюкзаку іграшку Санти, яку знайшов на передових позиціях Донеччини: «Він із іграшкою не розлучався ніколи, це був його маленький талісман. Позивний «Санта» чоловік отримав через те, що я постійно передавала для нього адресні посилки зі смаколиками, якими він ділився зі своїми побратимами. Коли чоловік відправлявся до Німеччини на навчання, я замовила для нього іменні шеврони Санти, які Максим подарував військовим із Америки. Він був дуже енергійним, мав багато друзів, особливо серед побратимів. Одного разу вони допомогли мені влаштувати для Максима сюрприз: під час перегону відремонтованої машини я поїхала до нього на передову. Його хлопці підтримували мене, особливо побратим «Пірат», коли в лютому обірвався зв’язок із чоловіком. В той же день я поїхала до Запоріжжя, дуже хотіла бути поруч із коханим, підтримувати, коли його знайдуть. Проте побратими, які обійшли кожен куточок того села, так і не знайшли чоловіка, лише побачили в занедбаному підвалі кров і деякі його речі. Далі провели ДНК-аналіз, який не підтвердив родинні зв’язки із нашим сином, і тоді в мене зажевріла надія, що коханий живий, він — у полоні. Я вже малювала в думках наше майбутнє, рахувала дні й засинала з молитвою про його повернення…»
Проте доля вирішила інакше. Ворожий FPV-дрон обірвав життя воїна Максима.
Джерело: Богуславська міська рада