| Війська | Сухопутні війська ЗСУ Військової частини А4990 3 - ій механізований батальйон |
| Звання | Солдат |
| Посада | Водій-стрілець 1 мінометного взводу мінометної батареї |
| Географія фронтових доріг | Бахмут, Покровськ, Серебрянський ліс, Січеславщина |
| Місце загибелі | Поблизу н. п. Терса на Січеславщині. |
Народився Максим на день народження своє мами у родині пані Олександри та пана Анатолія в селі Саварка на Богуславщині. Дитинство і юність провів у селі, закінчив місцеву школу. Навчався в Інституті телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України.
Коли проходив строкову службу, яка припала на часи Революції Гідності, сильно змінив свої запити до життя, пройнявся сильною любов’ю до України, її волі і незалежності.
У 2022 році Максим отримав перше складне поранення, після 5-ти днів перебування в шпиталі не лишився на реабілітацію, хоча мав у тілі біля серця уламки, які шкодили здоров’ю воїна. Максим пояснював, що мусив повернутися до побратимів, бо один з них врятував життя.
У просвіті ротацій серед військового життя зустрів свою кохану, поталанило навіть познайомити Валерію з батьками. Закохані мали просте військове весілля, згодом у подружжя народилася донечка Софія. Подружнє життя було переважно в телефонних дзвінках і розмовах.
Роки важких боїв, втрат, поранень, хвороб без лікування і якісних обстежень виснажили тіло і забрали здоров’я воїна. Максим помер від серцево-легеневої недостатності.