Богуславська міська територіальна
громада

Інформаційна виставка героїв
російсько-української війни.
Богуславщина

Війська Сухопутні війська ЗСУ
72 окрема механізована бригада імені Чорних Запоріжців (в/чА2167)
механізований батальйон
Звання Солдат
Посада Механік-радіотелефоніст взводу зв’язку
Географія фронтових доріг Гостомель, Київщина, Донеччина
Місце загибелі Селище Новолуганське Донецької області
Нагороди Орден "За Мужність" ІІІ ступеня

Олександр Онопрієнко

(“Сашко”)

44 роки
15.05.1978 - 18.07.2022
Олександр був учасником АТО 21.04.2015-30.06.2016рр. Служив у ракетних військах. З раннього ранку 24.02.22 з побратимами їхав до Гостомеля. Далі їх підрозділ було направлено в район Бахмута.

Про героя

Народжений в родині шахтарів у м. Марганець, пізня довгоочікувана дитина, єдиний син. Олександр ріс спокійним, врівноваженим і дуже терплячим, пізнавав світ у спілкуванні з батьками і великою родиною. У дитинстві батьки переїхали до Богуслава і Олександр полюбив це місто, природу краю.

Навчався в ліцеї №1, по закінчені якого отримав освіту в НПУ імені Драгоманова, за фахом - історик. У великій родині згадують Олександра теплими словами, як щирого, турботливого та доброго брата.

Для побратимів Олександра - назавжди мужній, відповідальний, надійний, якого неможливо було чимось залякати. Гарно водив автомобіль, що не раз виручало в складні моменти. Побратим Андрій відмічає, що серед хлопців він був найкращим.

Олександр був звичайною цивільною людиною але в момент небезпеки став на захист України, всіх нас.

Уподобання

Цікавився історією Богуславщини, У лісі збирав гриби, на яких досить добре знався. Слухав гарну класичну музику. Любив грати в шахи, на війні знаходив час на гру. У хвилини відпочинку та затишшя на фронті, рибалив.

Мрії

Особливих мрій не мав або не ділився ними. Але точно не мріяв бути військовим.