| Війська | Сухопутні війська ЗСУ 72 окрема механізована бригада імені Чорних Запоріжців (в/чА2167) механізований батальйон |
| Звання | Солдат |
| Посада | Механік-радіотелефоніст взводу зв’язку |
| Географія фронтових доріг | Гостомель, Київщина, Донеччина |
| Місце загибелі | Селище Новолуганське Донецької області |
| Нагороди |
Орден "За Мужність" ІІІ ступеня |
Народжений в родині шахтарів у м. Марганець, пізня довгоочікувана дитина, єдиний син. Олександр ріс спокійним, врівноваженим і дуже терплячим, пізнавав світ у спілкуванні з батьками і великою родиною. У дитинстві батьки переїхали до Богуслава і Олександр полюбив це місто, природу краю.
Навчався в ліцеї №1, по закінчені якого отримав освіту в НПУ імені Драгоманова, за фахом - історик. У великій родині згадують Олександра теплими словами, як щирого, турботливого та доброго брата.
Для побратимів Олександра - назавжди мужній, відповідальний, надійний, якого неможливо було чимось залякати. Гарно водив автомобіль, що не раз виручало в складні моменти. Побратим Андрій відмічає, що серед хлопців він був найкращим.
Олександр був звичайною цивільною людиною але в момент небезпеки став на захист України, всіх нас.