| Війська | Сухопутні війська ЗСУ Третя штурмова бригада, в/ч 4638 Другий штурмовий батальйон |
| Звання | Солдат |
| Посада | Кулементник штурмового батальйону, механік-водій другого штурмового відділення першого штурмового взводу другої штурмової роти |
| Географія фронтових доріг | Село Ольгівка Ізюмського району |
| Місце загибелі | Село Ольгіївське Ізюмського району |
Олексій Дідик
("МІФ")
35 років
26.08.1989 -
22.05.2025
З першіих днів повномасштабного вторгнення до липня 2022 року був у складі Рокитнянської ТрО. Разом з друзями добровільно вступає 08.03.2024 року до лав ЗСУ. Пройшов навчання. 26.09.2024 року був направлений на службу на Харківщину.
Про героя
Народився у селі Синява Рокитнянського району. Єдиний син. Закінчив школу зі срібною медаллю. Вступив до Київського політехнічного інституту, обрав факультет «Математика і електроніка». На старших курсах паралельно працював, бо мав родину і підростала донечка Аня. Хоча розлучився із дружиною, та брав активну участь в житті доньки. До 2014 року їздив у росію на роботу, там мав іншу родину і виховував сина Артема. Друга родина лишилася за кордоном. Олексій тримав зв’язок із сином на відстані.
Батьки Олексія розлучилися, та він вважав себе щасливою дитиною, бо мав аж дві родини батьків, які любили і цінували сина. Багато часу проводив у родині тата в Лютарях. З 2016 року працював у приватній компанії із виготовлення металопластикових вікон.
Був чесним, добрим, щедрим. Постійно допомагав своїй бабусі.
Хотів бути корисним на війні, засмучувався, коли довго не викликали по повістці. Побратими просили, аби готував їм свої улюблені страви.
Загинув на завданні, коли відбувся великий прорив ворога.
Уподобання
Любив рибалити, особливо на Росі в Лютарях. Любив смачно готувати, особливо борщ з квасолею і смажену картоплю.
Мрії
Мріяв розпочати власну справу і це мала бути компаннія по металопластиковим вікнам.
Народився у селі Синява Рокитнянського району. Єдиний син. Закінчив школу зі срібною медаллю. Вступив до Київського політехнічного інституту, обрав факультет «Математика і електроніка». На старших курсах паралельно працював, бо мав родину і підростала донечка Аня. Хоча розлучився із дружиною, та брав активну участь в житті доньки. До 2014 року їздив у росію на роботу, там мав іншу родину і виховував сина Артема. Друга родина лишилася за кордоном. Олексій тримав зв’язок із сином на відстані.
Батьки Олексія розлучилися, та він вважав себе щасливою дитиною, бо мав аж дві родини батьків, які любили і цінували сина. Багато часу проводив у родині тата в Лютарях. З 2016 року працював у приватній компанії із виготовлення металопластикових вікон.
Був чесним, добрим, щедрим. Постійно допомагав своїй бабусі.
Хотів бути корисним на війні, засмучувався, коли довго не викликали по повістці. Побратими просили, аби готував їм свої улюблені страви.
Загинув на завданні, коли відбувся великий прорив ворога.
Уподобання
Любив рибалити, особливо на Росі в Лютарях. Любив смачно готувати, особливо борщ з квасолею і смажену картоплю.
Мрії
Мріяв розпочати власну справу і це мала бути компаннія по металопластиковим вікнам.
Любив рибалити, особливо на Росі в Лютарях. Любив смачно готувати, особливо борщ з квасолею і смажену картоплю.
Мрії
Мріяв розпочати власну справу і це мала бути компаннія по металопластиковим вікнам.
Мріяв розпочати власну справу і це мала бути компаннія по металопластиковим вікнам.
