| Війська | Сухопутні війська ЗСУ в/ч А0693 54 окрема механізована Бригада імені Гетьмана Івана Мазепи 2-ий механізований батальйон |
| Звання | Молодший сержант |
| Посада | Старший стрілець 3-ого відділення 3-го взводу 6-ї роти |
| Географія фронтових доріг | Донеччина, Луганщина |
| Місце загибелі | Місто Попасна Луганської області |
| Нагороди |
Орден "За Мужність" ІІІ ступеня |
| Відзнаки | Медаль "Учасник АТО", медаль "За жертовність" |
Олексій Карлаш
(“Карлсон”)
Про героя
Олексій зростав у селі Розкопанці в любові великої родини, де був наймолодшим. 2010 року закінчив Богуславську школу №1, потім вступив до коледжу ресторанного сервісу і туризму НУХТ.
Шанував батьків, із особливою любов'ю турбувався про них та допомагав в усьому. Але не менше він любив Україну.
Олексій працював у ресторанах, інколи ─ водієм таксі. Був неймовірним кухарем-кондитером. І на війні “Карлсон” балував побратимів своїми кулінарними шедеврами, навіть випікав їм на пательні торт "Наполеон". У 2017 році брав участь у параді на День Незалежності.
Одного ранку він сфотографував світанок, не знаючи, що той був останнім в його житті. 19 червня близько 20.00 він отримав надважке поранення внаслідок обстрілу наших позицій із СПГ-9. У стані коми був доправлений до Харківського військового шпиталю, де була проведена операція, але вона не принесла позитивних результатів.
У 2022 році старші брати також вступили до лав ЗСУ. На жаль, Микола Глієвий, старший брат Олексія, повернувся додому «на щиті».
Уподобання
Любив готувати смачні торти, проводити час із племінницею, родиною та друзями, а також ─ зустрічати світанки на Дибинецькому стрімчаку.
Мрії
Олексій мав мрію у липні, коли спливав термін контракту, повернутися додому, створити сім'ю, хотів, щоб у нього були діти.
Олексій зростав у селі Розкопанці в любові великої родини, де був наймолодшим. 2010 року закінчив Богуславську школу №1, потім вступив до коледжу ресторанного сервісу і туризму НУХТ.
Шанував батьків, із особливою любов'ю турбувався про них та допомагав в усьому. Але не менше він любив Україну.
Олексій працював у ресторанах, інколи ─ водієм таксі. Був неймовірним кухарем-кондитером. І на війні “Карлсон” балував побратимів своїми кулінарними шедеврами, навіть випікав їм на пательні торт "Наполеон". У 2017 році брав участь у параді на День Незалежності.
Одного ранку він сфотографував світанок, не знаючи, що той був останнім в його житті. 19 червня близько 20.00 він отримав надважке поранення внаслідок обстрілу наших позицій із СПГ-9. У стані коми був доправлений до Харківського військового шпиталю, де була проведена операція, але вона не принесла позитивних результатів.
У 2022 році старші брати також вступили до лав ЗСУ. На жаль, Микола Глієвий, старший брат Олексія, повернувся додому «на щиті».
Уподобання
Любив готувати смачні торти, проводити час із племінницею, родиною та друзями, а також ─ зустрічати світанки на Дибинецькому стрімчаку.
Мрії
Олексій мав мрію у липні, коли спливав термін контракту, повернутися додому, створити сім'ю, хотів, щоб у нього були діти.
Мрії
Олексій мав мрію у липні, коли спливав термін контракту, повернутися додому, створити сім'ю, хотів, щоб у нього були діти.
