| Війська | Десантно-штурмові війська ЗСУ 95 бригада, в/ч А1910 13-ий окремий десантно-штурмовий батальйон імені Героя України Тараса Сенюка |
| Звання | Солдат |
| Посада | Стрілець, помічник гранатометника десантно-штурмового взводу 2 штурмової роти |
| Географія фронтових доріг | Луганщина |
| Місце загибелі | Поблизу н.п. Кремінна Сєвєродонецького району Луганської області |
| Нагороди |
Орден "За Мужність" ІІІ ступеня |
Руслан Горицький
("Араміс")
Про героя
Народився Руслан в селі Небилиця Макарівського р-ну, мав трьох сестер, але з великою і дружною родиною в дитинстві не поталанило, виховувався у дитячому будинку.
У 2003 році закінчив Небилицьку загальноосвітню школу І-ІІ ступенів. Пізніше вступив і закінчив 2007 році ДПТНЗ Богуславське вище професійне училище сфери послуг, здобув професію кравця. Мав різні роботи, брався за все цікаве, складав плани на життя. Останнім місце роботи в цивільному житті була мережа магазинів “ФОРА”.
Познайомився у Богуславі з майбутньою дружиною, разом вирішили переїхати в Київ. Перед походом на війну пара побралась, святкування і вінчання відклали на потім, як і мрії на щасливе життя. Був турботливим і уважним чоловіком, любив робити маленькі подаруночки навіть з фронтових окопів.
Про війну говорив мало, бачив люте жахіття, тому називав все одним словом і мовчав. Серебрянський ліс став останнім у житті героя.
Уподобання
Дуже любив готувати. Та понад усе любив Україну.
Мрії
Мріяв про щасливу родину, дитину, власне житло та авто. Планував повезти родину до моря.
Народився Руслан в селі Небилиця Макарівського р-ну, мав трьох сестер, але з великою і дружною родиною в дитинстві не поталанило, виховувався у дитячому будинку.
У 2003 році закінчив Небилицьку загальноосвітню школу І-ІІ ступенів. Пізніше вступив і закінчив 2007 році ДПТНЗ Богуславське вище професійне училище сфери послуг, здобув професію кравця. Мав різні роботи, брався за все цікаве, складав плани на життя. Останнім місце роботи в цивільному житті була мережа магазинів “ФОРА”.
Познайомився у Богуславі з майбутньою дружиною, разом вирішили переїхати в Київ. Перед походом на війну пара побралась, святкування і вінчання відклали на потім, як і мрії на щасливе життя. Був турботливим і уважним чоловіком, любив робити маленькі подаруночки навіть з фронтових окопів.
Про війну говорив мало, бачив люте жахіття, тому називав все одним словом і мовчав. Серебрянський ліс став останнім у житті героя.
Уподобання
Дуже любив готувати. Та понад усе любив Україну.
Мрії
Мріяв про щасливу родину, дитину, власне житло та авто. Планував повезти родину до моря.
Мрії
Мріяв про щасливу родину, дитину, власне житло та авто. Планував повезти родину до моря.
