Богуславська міська територіальна
громада

Інформаційна виставка героїв
російсько-української війни.
Богуславщина

Війська Сухопутні війська ЗСУ
30 окрема механізована бригада імені князя Острозького (30 ОМБ, в/ч А0409)
Механізований батальйон
Звання Молодший сержант
Посада Снайпер, бойовий медик механізованого взводу механізованої роти
Географія фронтових доріг Мар’їнка, Авдіївка, Піски, Донецький аеропорт. Брав участь у звільненні Харківщини, Куп’янська, Балаклії, Ізюму, Херсона. 
Місце загибелі Під Бахмутом
Нагороди Орден "За Мужність" ІІІ ступеня
Відзнаки Медаль “За військову службу Україні”, Медаль “За оборону рідної держави”, пам’ятний знак учаснику подій оборони Донецького аеропорту, нагрудний знак “За оборону Донецького аеропорту", відзнака “За участь в Антитерористичній операції”.

Руслан Романенко

45 років
13.08.1977 - 21.09.2022
Руслан пройшов шлях у лавах ЗСУ з 1 серпня 2014 року до останнього земного дня: АТО, ООС, повномасштабне вторгнення.

Про героя

Руслан народився у родині військового в Петропавловську-Камчатському, але дитинство і юність провів у селі Мисайлівка, де зростав у любові. У дорослому житті переїхав жити і працювати в Білу Церкву, звідки і був призваним до лав ЗСУ. Пізніше переведений до військової частини у Василькові. Руслан виборював незалежність України на полі бою зі зброєю в руках 8 років. Брав участь у героїчних боях. Був КІБОРГОМ, тримав оборону в найтяжчі часи. Кулі його не торкалися. Посмішка й віра рятувала воїна і надавала сили на порятунок побратимів. Займав посади снайпера і бойового медика, вчився і вдосконалювався, проходив постійно військові вишколи і курси . Повномасштабне вторгнення застало воїна в селі Нью-Йорк Донецької області. Допомагав евакуації дітей із Краматорська. Звільняв захоплені ворогом землі.

Потрапив під щільний обстріл і отримав смертельні поранення. Фортеця Бахмут була місце останнього бою воїна з досвідом, уміннями, стажем.

Уподобання

Військова справа.

Мрії

Дожити до Перемоги.