| Війська | Генеральний Штаб Збройних сил України 101-ша окрема бригада охорони Генерального Штабу імені генерал-полковника Геннадія Воробйова (101 ОБрО ГШ) |
| Звання | Старший солдат |
| Посада | Розвідник-кулеметник 2 взводу |
| Географія фронтових доріг | Донеччина, поблизу Горлівки, Дружба, Нью-Йорк, Бахмут |
| Місце загибелі | Поблизу с. Богданівка Бахмутського району Донецької області |
| Нагороди |
Орден "За Мужність" ІІІ ступеня |
Євгеній Чабан
Про героя
Народився Євгенійв Богуславі, родинав 1990 році переїхали до Саварки, де юнак закінчив 11 класів школи. Був спортсменом, брав участь в змаганнях. Вступив до Богуславського центру професійно-технічної освіти на спеціальність «Оператор комп’ютерного набору». Провчився лише 1,5 місяці й поповнив лави строковиків ЗСУ. Після армії працювавна місцевих цегельних заводах. Закохався й одружився на односельчанці Оксані, став татом для її донечки Ії. Згодом народилися донечка Лія та син Арсен. Євгеній забезпечував родину, тримав город, сад. Працював в охороні військової частини, підробляв в столиці.
Євгеній був добрим другом, майстром із «золотими» руками. Умів в’язати шкарпетки, готувати і пекти.
Зі слів побратимів. Євгеній - гідний воїн і майстер, бо постійно облаштовував місця дислокації: облаштовував добробут, лагодив печі.
У квітні 2024 року вийшов на своє останнє бойове завданння. 18.04.ще спілкувався з рідними. У Богданівці в передостанньому останньому виході врятував і виніс побратима. Коли був вдома востаннє, то відчував, що більше не повернеться. Був у статусі “безвістизниклий”. Тіло Героя ідентифіковано по експертизі ДНК 1 липня 2024 року.
Уподобання
Любив грати на гітарі, навчився сам в шкільні роки. Виступав на концертах у військовій частині, за це мав додаткові вихідні. За це отримував грамоти
Любив рибалити і подорожувати, готувати пироги.
Мрії
Мріяв поїхати у Львів, поставити дітей на ноги.
Народився Євгенійв Богуславі, родинав 1990 році переїхали до Саварки, де юнак закінчив 11 класів школи. Був спортсменом, брав участь в змаганнях. Вступив до Богуславського центру професійно-технічної освіти на спеціальність «Оператор комп’ютерного набору». Провчився лише 1,5 місяці й поповнив лави строковиків ЗСУ. Після армії працювавна місцевих цегельних заводах. Закохався й одружився на односельчанці Оксані, став татом для її донечки Ії. Згодом народилися донечка Лія та син Арсен. Євгеній забезпечував родину, тримав город, сад. Працював в охороні військової частини, підробляв в столиці.
Євгеній був добрим другом, майстром із «золотими» руками. Умів в’язати шкарпетки, готувати і пекти.
Зі слів побратимів. Євгеній - гідний воїн і майстер, бо постійно облаштовував місця дислокації: облаштовував добробут, лагодив печі.
У квітні 2024 року вийшов на своє останнє бойове завданння. 18.04.ще спілкувався з рідними. У Богданівці в передостанньому останньому виході врятував і виніс побратима. Коли був вдома востаннє, то відчував, що більше не повернеться. Був у статусі “безвістизниклий”. Тіло Героя ідентифіковано по експертизі ДНК 1 липня 2024 року.
Уподобання
Любив грати на гітарі, навчився сам в шкільні роки. Виступав на концертах у військовій частині, за це мав додаткові вихідні. За це отримував грамоти
Любив рибалити і подорожувати, готувати пироги.
Мрії
Мріяв поїхати у Львів, поставити дітей на ноги.
Мрії
Мріяв поїхати у Львів, поставити дітей на ноги.
