| Війська | Повітряні сили ЗСУ Військової частини А 4647 1-ий зенітно-артилерійського дивізіону |
| Звання | Головний сержант |
| Посада | Старший технік батареї управління та радіолокаційної розвідки |
| Географія фронтових доріг | Донеччина, Луганщина, Південь України, Київщина |
| Місце загибелі | У лікарні Фастівського району |
| Відзнаки | Нагрудний знак «Ветеран війни» |
Юрій Горбатюк
(«Бобер»)
Про героя
Народився в селі Біївцях. У багатодітній родині, в якій був найкращим старшим братом-наставником для брата Петра та молодшої сестри Олі.
Дитячі та шкільні роки Юрія пройшли в рідному селі Біївцях. Тут закінчив школу та вступив до Богуславського ПТУ № 7, здобув професію «машиніста широкого профілю».
Після армії влаштувався у місцевому колгоспі водієм. У цей же час він подав заяву, аби поповнити ряди правоохоронців Богуславського району, куди його взяли відразу, коли з’явилася вакансія. Більше 12 років Юрій стояв на захисті правопорядку в Богуславі, а потім був переведений на службу до Броварів, де під час реорганізації потрапив під скорочення. водієм у столичному підприємстві із ремонту автомобільних доріг та мостів.
Перед повномасштабним вторгненням ворога чоловік працював водієм-далекобійником, 23 лютого 2022 року Юрій Вікторович, повернувшись із останнього рейсу Пройшов шлях справжнього воїна, визволяючи та захищаючи країну як в Донецькій та Луганській областях, так і на півдні України.
Останнім часом захищав небо рідної Київщини від ворожих ракет та дронів, серце Героя не витримало всіх пережитих жахіть війни.
Друзі, бойові побратими згадують як добру, щиру людину, надійного друга та відданого воїна.
Народився в селі Біївцях. У багатодітній родині, в якій був найкращим старшим братом-наставником для брата Петра та молодшої сестри Олі.
Дитячі та шкільні роки Юрія пройшли в рідному селі Біївцях. Тут закінчив школу та вступив до Богуславського ПТУ № 7, здобув професію «машиніста широкого профілю».
Після армії влаштувався у місцевому колгоспі водієм. У цей же час він подав заяву, аби поповнити ряди правоохоронців Богуславського району, куди його взяли відразу, коли з’явилася вакансія. Більше 12 років Юрій стояв на захисті правопорядку в Богуславі, а потім був переведений на службу до Броварів, де під час реорганізації потрапив під скорочення. водієм у столичному підприємстві із ремонту автомобільних доріг та мостів.
Перед повномасштабним вторгненням ворога чоловік працював водієм-далекобійником, 23 лютого 2022 року Юрій Вікторович, повернувшись із останнього рейсу Пройшов шлях справжнього воїна, визволяючи та захищаючи країну як в Донецькій та Луганській областях, так і на півдні України.
Останнім часом захищав небо рідної Київщини від ворожих ракет та дронів, серце Героя не витримало всіх пережитих жахіть війни.
Друзі, бойові побратими згадують як добру, щиру людину, надійного друга та відданого воїна.
